Олено, як твої рідні поставились до нової професії?

Мій чоловік проти того, що я працюю в чоловічому колективі. Однак, йому приємно, коли він читає в газеті статтю, що я врятувала дитину. Та найбільше радіє моя маленька донька. Вона приходить додому і говорить: «Мама, ти дівчинку знайшла! Вона ж була без мами». І саме в такі моменти я розумію, що зробила правильний вибір.

У тебе були ситуації, у яких потрібно було швидко зреагувати задля порятунку людини?

Перший випадок - це виклик на жорстоке поводження з дитиною. Ми приїхали до жінки, яка була в стані алкогольного сп'яніння з маленькою дитиною на руках. Коли вона нас побачила, злякалась і випустила дитину з рук.
Ми одразу викликали швидку та ювенальну службу. Дитина була в жахливому стані. Мені як матері було дуже важко в цій ситуації. Зрозуміло, що я одразу її помила та переодягнула в чистий одяг. Тримала на руках, поки не приїхала швидка. А взагалі було багато викликів, починаючи з котів, яких потрібно діставати з дерева, і закінчуючи викликами щодо неповнолітніх дітей, які намагаються вчинити суїцид. Усі вже знають про групи в соціальних мережах, які провокують дітей до самогубства. Подібних випадків багато в нашому місті. Але, дякуючи нашим не байдужим людям, які викликають поліцію, ми маємо змогу їх врятувати. У таких ситуаціях потрібно швидко реагувати. І, не маючи спеціальної психологічної освіти, починати просто розмовляти з дитиною. Жінка в такій ситуації діє як мати. Це саме той випадок, коли: «Що не може чоловік, може жінка». У подібних ситуаціях дитина ставиться до жінки більш лояльно, ніж до чоловіка. Напевно, внутрішньо довіряє більше.

Чи була ти на викликах пов'язаних з домашнім насиллям? Як у такій ситуації реагує постраждала жінка?

У такій ситуації дуже важко розібратися, якщо чоловік і жінка знаходяться в одному приміщенні. Тому, як правило, ми їх розміщуємо в окремих кімнатах, але коли немає такої можливості, то виходимо на вулицю. Коли жінка вже знаходиться без свого чоловіка, вона може розказати про проблему. Я пам'ятаю випадок, коли жінка потерпала від сексуальних домагань від свого чоловіка. І коли ми поспілкувалися з нею наодинці, вона змогла нам відкритися. Показувала сліди насилля на тілі. Те, що вона не змогла б розказати або показати чоловіку-поліцейському, вона показала жінці. Це великий плюс коли на виклику є жінка. Також були випадки, коли жінки викликали кілька нарядів, аж поки не приїхала жінка-поліцейський. Просто не відкривали двері чоловікам-поліцейським.

Олено, як реагують чоловіки, коли їм в напарники ставлять жінку?

Спочатку, коли ми тільки заступили на службу, чоловіки говорили: «І ось жінки, нам за них відповідати і т.д.». А потім, коли хлопці побачили, що жінки можуть працювати з ними на рівних, навпаки просили в напарники жінку.

Чи є «поблажки» до жінок-поліцейських?

Таких моментів я особливо не помічала. Ми працюємо з чоловіками на рівних. Наприклад, та сама охорона громадського порядку: на футболах, на концертах, на протестах жінки стоять попереду. Ми не ховаємося за спинами наших напарників.

Яка на твою думку, роль жінки в сучасному світі? У чому її головне завдання?

У наш час люди звикають до того, що жінка активна, цілеспрямована і має свій голос у суспільстві. І не важливо, яка в неї професія. Чи це дівчина, якій 16 років, чи бабуся. Це раніше жінка асоціювалася з домом, турботою про рідних, смачною їжею, зараз до цього приєдналося ще бажання змінювати свою державу на краще, брати участь у суспільних процесах. Наприклад, у нашій професії роль жінки полягає в тому, що вона з легкістю може заспокоїти чоловіка поліцейського після складного виклику, налаштувавши його на подальшу роботу. Жінка – кращий психолог.

Олено, який твій найголовніший «виклик» за час роботи в поліції?

За два роки було багато викликів. Але більше за все запам'ятовуєш саме ті, коли рятуєш людину від смерті. На роботі ти не можеш показати свої емоції. Тобі потрібно бути впевненою та врівноваженою. Уявіть собі ситуацію, коли ти приїжджаєш на виклик, бачиш пожежу і розумієш, що швидка ще їде, а ти повинен зараз врятувати людину. Саме такі моменти залишають слід на все життя. Після цього хочеться просто прийти додому, посидіти в тиші наодинці зі своїми думками. Поліцейський є поліцейський. Потрібно бути сильною в
будь-якій ситуації.

Що тобі допомагає розслабитися після важкого робочого дня?

Дитячий сміх (посміхається). Коли вдома мене зустрічає донька, можна забути про все. Я намагаюсь постійно знаходитися в колі друзів або близьких, беру участь у соціальних проектах. Я люблю свою роботу і не приховую це!

У яких проектах ти брала участь?

Нині я проходжу курс навчання «Україна – Норвегія» в льотній академії нашого міста. Це дуже цікавий досвід. На курсах багато людей з різних професій, але нас об'єднує єдина ціль – зробити нашу країну кращою. Такі проекти мотивують робити щось корисне для своєї громади.

Як люди реагують на патрульних поліцейських? Чи намагаєтесь ви руйнувати стереотипи про поліцію?

Спочатку, коли тільки з'явилася патрульна поліція люди не знали, що від нас очікувати. У них залишилися певні стереотипи. Але ті люди, яким ми допомогли, починають змінювати свої погляди щодо всіх поліцейських. Я думаю, що не всі запам'ятовують нас в обличчя, але вони запам'ятовують нашу форму.

Яких викликів найбільше в нашому місті?

Найчастіше – це скарги на сімейні скандали. Це в основному свята, коли люди знаходяться в стані алкогольного сп'яніння. Чоловік починає показувати свої ревнощі, і в більшості випадків від домашнього насилля страждають жінки. Але, останнім часом, я роблю для себе статистику, що у нас в Кропивницькому збільшилася кількість викликів на домашнє насилля з боку жінок. Зараз чоловіки викликають поліцію, не тільки коли відбувається бійка, а й, щоб поліцейські заспокоїли жінку, яка провокує чоловіка на агресію.
Також багато викликів, які стосуються дітей. Діти губляться, йдуть з дому погуляти і здебільшого повертаються десь об 11 або 12 годинні ночі. У мене в такі моменти завжди виникає питання: куди дивляться батьки? Я вважаю, що повинні бути якісь покарання. Потрібно їх навчати розуміти своїх дітей. Діти ніколи не підуть з дому, коли все добре. Для цього повинна бути якась проблема в сім'ї.

Що б ти порадила майбутнім поліцейським, які зараз проходять навчання?

Хочу сказати головне: потрібно у будь-якій ситуації залишатися людиною.
Форма – це відповідальність, робота з боку закону, але потрібно дізнатися, що турбує людину. У першу чергу ти людина, а потім ти – поліцейський.

Олено, чи бачиш ти себе в майбутньому поліцейським?

Я прийшла в патрульну поліцію зі званням молодший лейтенант, зараз вже отримала лейтенанта. У цьому році подала документи на навчання в Національну академію внутрішніх справ в місті Києві. Хочу підійматися далі кар'єрними сходами. Не зупинятися на місці і втілювати в життя свою дитячу мрію.

Чи хотіла би ти, щоб твоя донька стала поліцейським?

Це вже її бажання. Вона бачить скільки приємних моментів є в цій професії. Їй це подобається. Вона у нас сильна дівчинка, займається дзюдо. Я всім говорю, що у мене чоловік військовий, я в поліції, а донька в спецназ піде. Звісно, це жарт, але я повністю підтримаю будь-який її вибір.